Кісткова пластика
В останні роки ефективність заміщення відсутніх зубів з використанням дентальних імплантатів не викликає сумнівів. Але найчастіше лікарі-стоматологи стикаються з дефіцитом кісткової тканини щелепи, що ускладнює установку імплантів. Зазвичай це відбувається тому, що після видалення зуба навантаження на цю ділянку щелепи припиняється, а разом з цим знижується живлення і відбувається розсмоктування кісткової тканини – резорбція.
В стоматології розрізняють три види резорбції:
1. Вертикальну, при якій висота коміркового альвеолярного відростка зменшується.
2. Горизонтальну, для якої характерно звуження альвеолярного відростка.
3. Комбіновану, зі зменшенням альвеолярного відростка по горизонталі і вертикалі.
Якщо затягнути з відновленням відсутнього зуба, то дефіцит кісткової тканини стане настільки вираженим, що імплантація буде вже неможливою. У таких випадках не обійтися без кісткової пластики для нарощування висоти і ширини альвеолярного відростка. Це і призвело до розвитку такого важливого напрямку в дентальній імплантології, як операції кісткової пластики.
Що таке кісткова пластика в стоматології?
Проведення кісткової пластики необхідно, коли об’єм кістки щелепи недостатній для закріплення зубного імплантата. Залежно від об‘єму кісткової тканини стоматолог визначає, чи можна проводити імплантацію зубів чи ні. Що більша кістка щелепи і що вона щільніша, то більше шансів на приживлення імплантів. Імплант має бути оточений як мінімум одним, а краще двома міліметрами кісткової речовини, щоб надійно закріпитися.
Якщо кістки недостатньо, проводять кісткову пластику і коли кістка збільшиться, виконують імплантацію зубів. Об’єм та щільність щелепної кістки точно визначає стоматолог на підставі комп’ютерної томографії, де вимірюються щелепа, щільність кісток, напрямок коренів, кровоносних судин та м’яких тканин.
Навіщо потрібна кісткова пластика?
Коли зуби втрачаються , то нормальне механічне навантаження на кістку щелепи відсутнє. Якщо проміжок між зубами не лікувати вчасно, кістки та ясна «відступають». Кістка щелепи може бути уражена захворюваннями, що спричинили дефект щелепи або втрату кісткової тканини, внаслідок чого альвеолярний гребінь виявляється надто вузьким або надто низьким для імпланта і потрібне нарощування кістки, тобто кісткова пластика. Подібно до м’язів, які тривалий час не тренувалися і тому регресують, те ж саме стосується і кісток щелепи.
Імплантація зубів стає можливою лише за наявності достатньої кількості кісткової тканини. Тому головна перевага кісткової пластики в тому, що у пацієнтів з такою проблемою є шанси на відновлення зубного ряду, повноцінної жувальної функції та здорової усмішки. Серед недоліків нарощування кісткової тканини виділяють ймовірність запалення та відторгнення кісткового матеріалу. Однак ймовірність того, що замінник не зможе правильно зростися з природною кісткою і його доведеться знову міняти, дуже мала.
Причини втрати кісткової тканини
Основна причина втрати кісткової тканини верхньої та нижньої щелепи – втрата зуба. Але захворювання на хронічний пародонтит або інші запальні процеси також сприяють втраті кісткової речовини щелепи.
1. Втрата бокових постійних зубів верхньої щелепи призводить до скорочення об‘єму кістки, через те що відсутнє навантаження та стресовий стимул. Альвеолярний гребінь часто стає настільки тонким, що обсягу більше не вистачає для встановлення імпланту. Якщо така проблема виникає у верхній щелепі, стоматолог виконує синус-ліфтинг. За допомогою цієї техніки дно гайморової пазухи піднімається, і простір, що утворився, тепер можна заповнити кістковим матеріалом.
2. Втрата імплантатів або невдалі заходи зі збільшення кісткової тканини також можуть бути причинами серйозної втрати кісткової тканини щелепи, як і пухлинні захворювання, що потребують (часткової) резекції щелепи.
3. Втрата кісткової маси через запалення чи хворобу. Інші причини втрати кістки щелепи часто пов’язані із захворюваннями пародонту, а саме тяжким або хронічним пародонтитом або переімплантитом на вже встановлених імплантатах.
Види і технології проведення кісткової пластики
Кісткову пластику зуба проводять за кількома технологіями:
• Розщеплення альвеолярного відростка. Метод застосовують для відновлення від одного до декількох зубів при резорбції альвеолярного відростка. Завдяки цьому методу імплантація проводиться одночасно з кістковою пластикою, не вимагає відбору власного кісткового матеріалу.
• Пересадка кістки. Метод використовується при серйозній резорбції кістки по ширині і висоті, підходить для відновлення одного і декількох зубів. Технологія не дозволяє відразу приступити до імплантації. Імплант встановлюють приблизно через 6-12 місяців.
• Направлена кісткова регенерація. Спосіб застосується при незначній кісткової атрофії, установку імпланта можна виконувати одночасно з пересадкою тканин.
• Синус-ліфтинг. Метод заснований на піднятті дна гайморової пазухи і заповненні простору кістковопластичним матеріалом. Методика може бути застосована для верхньої щелепи, де зуби близько розташовані до гайморові пазухи.
Кісткова пластика при пародонтиті не завжди має ефективність. Це захворювання характеризується запальними процесами і руйнуванням кісткової тканини. В області зуба, що випав, кістка швидко атрофується і стоншується. Тому при пародонтиті важливо грамотно підібрати метод кісткової пластики, щоб встановлений імплант в майбутньому досяг хорошої стабілізації, та зміг витримувати навантаження.
Відгуки про кісткову пластику при імплантації зубів відзначають, що це повністю безболісна процедура, яка виконується із застосуванням анестезії або медикаментозного сну. В окремих випадках кісткову пластику можна виконати одночасно з установкою імпланта, якщо необхідно лише невелике збільшення ширини кісток щелепи. При значному дефіциті кістки по висоті імплантацію виконують тільки через 4-6 місяців.
Який матеріал використовується для проведення кісткової пластики? У деяких випадках кісткову пластику здійснюють з використанням елемента кістки пацієнта.
Однак, сучасна стоматологія пропонує широкий асортимент кістковопластичних матеріалів на основі тканин тварин – ксеноімплантатів, які показують чудові остеоіндуктивні якості, абсолютно біосумісні з аутогенною кісткою і повністю зберігають структуру кісткової матриці.
Як довго триває кісткова пластика?
Кісткова пластика займає від 60 до 120 хвилин і виконується під місцевою анестезією. Під час хірургічного втручання пацієнт не відчуває болю. Залежно від складності проведення кісткової пластики реабілітація та наслідки операції можуть бути різними: якщо кісткову тканину беруть зі своєї кістки, а не з синтетичної, утворюється додаткова рана. Тому потрібен час (1-2 тижні), щоб відновитись.
Щоб кістка стала досить жорсткою, може знадобитися 3-6 місяців. Навіть після встановлення імпланта потрібно кілька місяців відпочинку та загоєння, перш ніж щелепа знову функціонуватиме повністю. У разі невеликих дефектів кістки відновлення структури кістки і встановлення імпланта можуть бути виконані за одну операцію. У цьому випадку загальний час загоєння коротший, ніж за кількох втручань.
Після кісткової пластики
Болі після проведення операції з нарощування кісткової тканини щелепи є абсолютно нормальним явищем. Больові відчуття зберігаються близько 3-х днів і легко знімаються знеболюючими протизапальними препаратами.
Крім того, в перші дні після хірургічного втручання можуть відзначатися:
• Кровоточивість;
• Оніміння щелепи;
• Набряклість, яка досягає свого максимому на 3 добу.
Всі ці постопераційні прояви носять тимчасовий характер і проходять протягом найближчих декількох днів.
Однак, як і будь-яка операція, кісткова пластика може затьмаритися ускладненнями у вигляді:
• Розходження швів;
• Запалення, нагноєння;
• Гаймориту;
• Запалення кістки;
• Відторгнення кістковопластичного матеріалу.
Найчастіше ускладнення з’являються при недотриманні рекомендацій лікаря.
Рекомендації після кісткової пластики
Період відновлення залежить безпосередньо від організму пацієнта і дотримання наступних рекомендацій лікаря:
• Приймати протизапальні препарати за призначенням лікаря, використовувати загоюючі мазі і проводити запропоновані процедури: полоскання, ванночки.
• Жувати їжу на здоровій стороні.
• Здійснювати гігієну порожнини рота дбайливо . Використовувати щітку з м’якою щетиною. Чистка з зубною пастою – з другого дня після операції.
• Виключити гарячу, холодну, грубу, занадто солону, кислу і гостру їжу. Такий режим харчування зберігається на 2 тижні до повного загоєння м’яких тканин.
• Спати з піднятою головою.
Забороняється після операції:
• Курити;
• Гріти оперовану ділянку;
• Накладати зігріваючі компреси;
• Вживати алкогольні напої;
• Відвідувати парні (лазні, сауни);
• Використовувати іригатор;
• Мандрувати літаком;
• Плавати під водою;
• Вдаватися до важких фізичних навантажень: спорт, робота;
• Спати на оперованій стороні.
